Zhanna Kadyrova: Instrument

Жанна Кадирова

Інструмент 2024 трубний орган, уламки російських ракет

Ми оточені інструментами та технологічними пристроями, що суттєво впливають на наше життя. Я маю на увазі не лише комунікаційні технології, які стали невід’ємною частиною нашого повсякденного життя, чи прилади навколо нас, створені, щоб полегшити наше життя. Я говорю також про пристрої, що контролюють наше життя та навіть нашу смерть.

Орган – винятковий музичний інструмент. Це не тільки музичний інструмент, а й форма архітектури. Більше того, він є моделлю живого тіла, що підтримує дихання життя. Його звук заповнює навколишній простір і створює насичений резонанс. Орган є унікальним серед музичних інструментів, здатним відтворювати весь діапазон чутного звуку, від найглибших басів до найвищих нот. Його складність і передова технологія зробили його придатним насамперед для церковної архітектури та спеціально розроблених концертних залів. Тому орган – це далеко не звичайний, повсякденний предмет.

Жанна Кадирова любить простоту, може здатися, що її твір під назвою «Інструмент» суперечить такому підходу. Проте, незважаючи на те, що у творі використовується один із найскладніших музичних інструментів, натхненням для твору стала проста схожість органних труб із корпусами ракетних боєприпасів.

Органні труби поєднанні з залишками розірваних снарядів , випущених російською федерацією по Україні, – символами руйнації та смерті. Однак мистецтво та культура мають силу, принаймні символічно, підірвати цей початковий намір, натомість вказуючи на відродження та надію.

Прості ідеї часто буває найважче втілити в життя, і цей твір мистецтва – не виняток. Орган, що спочатку мав залишатися стаціонарним у певній церкві, був приведений у рух. Тепер у поєднанні із залишками смертоносної зброї він мандрує світом, зокрема був представлений на Венеційській бієнале-2024, щоб розповідати про мужність, необхідну для протистояння агресії. Крім того, це дає нам змогу розмірковувати над його звучанням, збиратися біля нього та тужити так, щоб це приносило розраду та зміцнювало нашу рішучість жити.

Винятковим є тимчасове розміщення у центральному холі львівського залізничного вокзалу. Орган виступає уособленням історичної спадкоємності та сакральності, тоді як залізниця стала універсальним символом сучасності та громадського життя.

У цьому контексті «Інструмент» Жанни Кадирової промовляє не лише через протиставлення культури та жорстокості війни, а й через контрасти сакрального та профанного , статичного та мобільного, експонованого та функціонального. Це підводить нас до найважливішого аспекту твору: значуще треба відроджувати та зберігати. Видозмінений орган є твором сучасного візуальногомистецтва, але він також функціонує як музичний інструмент, на якому потрібгно грати та який треба прославляти, щоб підтримувати як безпосередньо його, так і сучасну українську культуру.

Жанна Кадирова живе в Києві, але постійно перебуває в русі.

Її роботи часто створюються в полі, а її натхнення приходить звідусіль: від витворів народної творчості, знайдених в українських селах, до бруталістичних будівель міст і містечок чи морфології природи.

Одна з робочих назв , цього твору, – «сучасне російське бароко». Чому бароко і чому російське?

На жаль, ми все частіше бачимо ракети в різних місцях по всій Україні. Якщо вам пощастило зіткнутися лише з їх холодними залишками, неможливо не бути заінтригованим їх зовнішнім виглядом. Металевий корпус, розірваний вибухівкою, що зберігалася всередині, звивається у форми, що нагадують барокові волюти. Подібно до того, як Жанна в роботі «Секонд-хенд» (2015-2019) деконструювала керамічну мозаїку та перетворила цей архітектурний елемент на автономний витвір мистецтва, тут осколок снаряду стає «бароковим» цілим у вигляді органу.

Термін «російське бароко» стосується не лише морфологічної подібності «завитків», пов’язаної з естетикою бароко, а й експорту класичної музики та мистецтва, за допомогою якого російська федерація прагне легітимізувати свої імперські амбіції, приховуючи комплекс меншовартості, одночасно демонструючи свою силу в світі. Під час війни російську культуру та агресію неможливо відокремити – так само, як інструмент Жанни, що видимо та міцно пов’язаний зі смертоносною зброєю.

Твір Жанни створює простір і надає можливість музиці резонувати. Для сучасного українського мистецтва сьогодні притаманне звернення до звучання. Є переживання, які дуже важко перекласти в образи чи слова, а музика виявляється достатньо виразною, щоб передати навіть найважчі думки, не впадаючи у відчай. У певному розумінні немає більш сакрального місця, ніж вокзал, і немає більш чуйних слухачів, ніж ті, хто зараз перебуває в дорозі.

Тож слухайте.

Павел Стерец

Concert Schedule

• Nov 30/Dec 1, 2024 Kateryna Gajo, Ukraine
• Dec 6/7, 2024 Bohdan Demʼyanenko, Ukraine
• Dec 13/14, 2024 Insomnia Taxi (Iryna Novikova), Ukraine–Sweden
• Dec 20/21, 2024 Sandor Schreiner, Olga Chundak, Ukraine
• Dec 27/28, 2024 Ivan Saraeshvili, Georgia–Norway
• Jan 3/4, 2025 Lviv Organ Hall
• Jan 10/11, 2025 Nils Henrik, Norway
• Jan 17/18, 2025 Oleksiy Shmurak, Vitaliy Dvorovy, Ukraine