«Фактура 10»—Пролегомени до Опери: Пісні для Києво-Могилянської Академії
ПРОЛЕГОМЕНИ ДО ОПЕРИ: ПІСНІ ДЛЯ КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ
«Пролегомени до опери: пісні для Києво-Могилянської академії» відроджує музичне життя одного з найстаріших академічних закладів Східної Європи, заснованого 1632 року. Цей камерний пісенний цикл створено як концептуальний нарис до майбутньої опери. Проєкт створено на замовлення «Фактури 10» — ключової ініціативи «RIBBON Internationa»l. Кураторка — Марта Кузьма, художня директорка та головна кураторка «Фактури 10».
Музику написав Максим Коломієць, концепцію й тексти створила Саша Андрусик. Цикл виконає «УХО-ансамбль» і запрошені виконавці/-иці під орудою диригентки Ольги Приходько. Сценографія Каті Лібкінд.
Проєкт розгортається в діалозі з роботою Янніса Кунелліса «Без назви, 1997/2025», уперше втіленою майже три десятиліття тому, а в червні поновно реалізованою на першому поверсі Староакадемічного корпусу Києво-Могилянської академії в рамках «Фактури 10» за кураторства Марти Кузьми.
Проєкт «Пролегомени до опери: пісні для Києво-Могилянської академії» безпосередньо пов’язаний з історією Києво-Могилянської академії. Тимчасом як її офіційний навчальний план зосереджувався на богослов’ї, філософії і класичних мовах, важливу неформальну роль в академічному житті відігравала музика. Це засвідчує дослідження Івана Кузьмінського, присвячене історичним музичним практикам в Академії, яке стало основою пісенного циклу. Цикл "Пролегомени до опери", створений Сашею Андрусик на основі напрацювань Кузьмінського, є водночас історичною реконструкцією і творчою спробою уявити, як музика, спів і хор могли формувати інтелектуальне й чуттєве життя академічного закладу початку XVIII століття.У той період багатоголосий партесний спів визрів у хоровий концерт, особливу поліфонічну форму українського бароко, яка відзначається експресивною широтою і структурною чіткістю.
Усі сім частин циклу базуються на історичних ситуаціях, які вказують на тісний зв’язок пісні зі студентським життям, церемоніями та обрядами початку XVIII століття. У Києво-Могилянській академії хори й ансамблі виконували не лише культову функцію, але й використовувалися як інструмент освіти, риторичної підготовки та суспільної згуртованості. Епізоди варіюються від літургій і диспутів, де спів функціонував як продовження академічних дебатів, до застільних пісень, жебрацьких пісень й прощальних мотетів, які звучали на студентських зібраннях і похоронах. До виконання залучено ансамбль у складі дев’яти інструментів і трьох вокалістів: Дениса Сагірова (тенор), Руслана Кірша (баритон) та Костянтина Ленчика (бас).
Сценографія проєкту, розроблена художницею Катею Лібкінд (у співпраці з художником Станіславом Туріною), перебуває у діалозі з лібрето «Пісень для Києво-Могилянської академії». Лібкінд звертається до архітектурної пам’яті Академії, зокрема до реконструкції і часткового демонтажу історичної стелі XVIII століття у конгрегаційній залі, з метою рефлексії над втраченим, забутим і нереалізованим. Її сценографічне рішення трактує відсутність як простір для уяви, пам’яті й відновлення, а робота Станіслав Туріни «Чаші для милостині» відсилає до історичної практики студентського жебракування.
Біографії
Саша Андрусик
Саша Андрусик — співзасновниця й головна кураторка агенції «УХО», яка вже понад десять років активно знайомить українську авдиторію із сучасною класичною та експериментальною музикою. «УХО» вивчає аудіовізуальні ситуації аби простежити, як концерт чи інтервенція змінюють взаємодію звуку, простору та сприйняття. Андрусик працює з різноманітними формами слухацького досвіду, серед яких камерні концерти, перформанси, розроблені для конкретних майданчиків, аудіовізуальні інсталяції і сучасна опера. У 2021 році Андрусик отримала Шевченківську премію за кураторство й продюсування циклу «Архітектура голосу» — проєкту, що досліджує міські середовища, пам’ять і жест. Засновниця УХО-ансамблю, кураторських колективів «Плівка» й «Павільйон культури». Керує лейблом «Kyiv Dispatch», що документує й підсилює українську сцену нової музики.
Максим Коломієць
Максим Коломієць — український композитор і гобоїст. Творчість Коломійця, відомого своїм винахідливим підходом і нюансованою музичною мовою, відображає глибокий інтерес до сучасної музики. Коломієць вивчав композицію в Національній музичній академії України, а опісля навчався в Йоганнеса Шельгорна в Кельні. Твори композитора були представлені на таких визначних фестивалях, як Дні музики в Донауешінґені, фестиваль «Варшавська осінь», Дармштадський фестиваль і фестиваль «Голоси» («VOICES») у Берліні. Музику Коломійця виконували всесвітньо відомі колективи, серед яких Віденський симфонічний оркестр, «Ensemble Modern», «Arditti Quartet», «Ensemble MusikFabrik» і Національний симфонічний оркестр України. Як співзасновник «Ensemble Nostri Temporis» і головний гобоїст ансамблю «Ukho Ensemble Kyiv» Коломієць активно сприяє популяризації нової музики в Україні. У 2023 отримав від Метрополітен-опери замовлення на створення опери, присвяченої викраденню та депортації українських дітей Росією. Автор лібрето опери — Джордж Брент; прем’єра твору запланована на 2026 рік і має відбутися в Нью-Йорку.
Ольга Приходько
Ольга Приходько — українська диригентка, співачка та музикознавиця, яка спеціалізується на музиці ХХ-ХХI ст. Вона є засновницею та художньою керівницею вокального ансамблю Alter Ratio, з яким протягом п’ятнадцяти років реалізує міжнародні проєкти у співпраці з такими інституціями, як Goethe-Institut, Ernst von Siemens Musikstiftung, SWR, The House Foundation for the Arts/Meredith Monk, Pro Helvetia, British Council, Österreichisches Kulturforum Kiew та багатьма іншими. Як запрошена хормейстерка працювала з RIAS Kammerchor та Sing-Akademie zu Berlin (Берлін, Німеччина), Liatoshynskyi Capella (Київ, Україна). Ольга є стипендіаткою програми Weltoffenes Berlin, президентської стипендії України, Noël Minet Fund та ін. Учасниця численних майстер-класів та конкурсів в Австрії, Іспанії, Литві, Німеччині, Польщі, Угорщині, Франції.
УХО-ансамбль
УХО-ансамбль — група у складі сімнадцяти українських солістів, які виконують сучасну класичну музику. Ансамбль було засновано 2015 року диригентом Луїджі Гаджеро й київською кураторською групою УХО, яка спеціалізується на експериментальній музиці та сучасному мистецтві. Колектив дотримується феноменологічного підходу до музики, заснованого на концепцію прожитого часу. Станом на 2025 рік репертуар ансамблю налічує понад 200 творів — від композиторів XX століття, таких як Фельдман, Ліґеті та Сильвестров, до сучасних авторів, зокрема Андрєєва та Сондерс. Колектив виконував опери Шарріно, Джервазоні й Челли на сцені Національної опери України, а також співпрацював із солістами Маріо Каролі, Маріно Форменті, Майклом Тейлором і Франком Вернером. У 2025 році на лейблі «Kyiv Dispatch» ансамбль випустив запис «Vortex Temporum» Жерара Грізe; виконання отримало схвальні відгуки міжнародної преси (Guardian, Pizzicato, Res Musica та ін.) за глибоку та виразно нову інтерпретацію. Ансамбль також видавав альбоми на Winter & Winter, Kairos та EMA Vinci, а серед його співзасновників — композитори Максим Коломієць та Ігор Завгородній.
Руслан Кірш
Руслан Кірш у 2008 році закінчив Національну музичну академію України за спеціальністю «хорове диригування» та нині є аспірантом кафедри старовинної музики цієї ж академії. Співзасновник формації Nova Opera, яка вже понад десять років працює в жанрі сучасного музичного театру та має численні відзнаки в Україні й за кордоном. Понад десять років співпрацює з ансамблем Alter Ratio. Засновник громадської організації «ІГНЕА КОРДА», що реалізувала низку міждисциплінарних і міжнародних культурних проєктів. Поєднує виконавську, дослідницьку та продюсерську діяльність.
Денис Сагіров
Денис Сагіров — тенор, артист Liatoshynskyi Capella та соліст Ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України. Народився в Кам’янці-Подільському, навчався у Стрітівській школі кобзарського мистецтва та Національній музичній академії України. Виконував сольні партії у творах Баха, Моцарта, Генделя, Раміреса та інших, співпрацював із камерним хором «Credo», ансамблем старовинної музики «Partes» та ансамблем Alter Ratio. У 2024 році взяв участь у бароковому майстер-класі Андреаса Шолля та постановці Trionfi Карла Орфа в Державній опері Гамбурга. У 2025 році виступив у світовій прем’єрі кантати Йорґа Відмана в Ельбфілармонії під орудою Кента Нагано.
Костянтин Ленчик
Костянтин Ленчик народився в Чернігові. Закінчив Чернігівське музичне училище за спеціальністю «хорове диригування», а згодом — Національну музичну академію України ім. П. Чайковського, здобувши ступені бакалавра, магістра та асистента-стажиста. У 2017–2022 роках був учасником камерного хору «Київ», нині є артистом-вокалістом Національного будинку музики. Спеціалізується на хоровому та ансамблевому виконавстві.
Катя Лібкінд
Художниця і сценографка; мешкає в Києві. Працює з інсталяціями, відео й сценографією. Закінчила Національну академію образотворчого мистецтва та архітектури у Києві. Співзасновниця майстерні-студії «ательєнормально» для художників/-ць із синдромом Дауна та без нього. Сценографія Лібкінд неодноразово супроводжувала музичні події, організовані агенцією «Ухо».